Приветствую Вас Гость!
Вторник, 21.11.2017, 03:24
Главная | Регистрация | Вход | RSS

Меню сайта

Конкурси українською мовою

Поиск

Наш опрос

Ваш возраст?
Всего ответов: 401

Друзья сайта

Статистика

Конкурси

Главная » Файлы » Патріотичний конкурс

Конкурси та сценарії до дня перемоги українською мовою
24.03.2014, 21:45
Матеріали з категорії: Патріотичний конкурс дуже просто організувати, якщо запастися спеціальними текстами з нашого сайту, які містять докладний опис конкурсу, в якому описані дійові особи, дані рекомендації з вибору аксесуарів та нарядів. У веселих нових сценаріях і конкурсах 2016 року з розділу: Патріотичний конкурс вам сподобається гумор, простота виконання, доступність.



Тих днів не змовкне слава...

Ведуча 1
Щороку в травні ми відзначаємо День перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не стирається в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами.
Ведуча 2
Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших.

Учень.

Ніхто не забутий;
На попіл ніхто не згорів:
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.
І доки є пам'ять в людей і живуть матері,
Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.
Учень

їх прийняла війна, лишивши списки
загиблих у праведнім бою,
застигли в тузі обеліски,
в гранітнім каміннім строю.

Учень

Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку,
Тих, хто повернувся і поліг в боях.
І вклонімось всі ми низько до землі їм,
Квітами устелим їх тернистий шлях.

Учень
Є славні, світлі і величні дати,
І поміж ними, безумовно, ця!
Вона до нас прийшла ще раз
І звеселила душі і серця.
Учень
Коли верстаю в завтрашнє дорогу,
Нового дня виважую мотив,
Я думаю про нашу Перемогу
І стяг, що над рейхстагом лопотів.
Учень
Одна родина, брат із братом разом
Народ наш сили брав, як той Антей,
Із мудрості батьківського наказу,
Із величі негаснучих ідей.

Учень
Давно мовчать гарматні жерла,
Гарячі кулі одсвистали,
Та слава тих років не вмерла:
Вона зійшла на п'єдестали.
Народжена в смертельнім герці,
Живе у бронзі і граніті,
Живе у кожнім чеснім серці,
Лунає скрізь по білім світі.

Учень
Слава тим, хто здобув перемогу!
Вічна слава тим, хто смертю хоробрих загинув!

Ведуча 1 (на фоні музики).
День сьогоднішній нерозривно пов'язаний з учорашнім. І кожен слід на землі... І нинішня радість, і небо безхмарне, і наш достаток, і щасливе вільне життя - то твій слід на землі, Перемого!

Ведуча 2
...Колись, одразу по війні, у визволених селах вогонь обережно несли від хати до хати, щоб зігрітися самим і зігріти інших. Щоб ним освітити хату, а радістю душі. Отак і вогонь життя іде від покоління до покоління - в майбутнє. Спасибі ж вам за збережене життя, воїни Великої Перемоги!

Слово ветерану.
Ведуча 1
Не можна забути того лиховісного дня 22 червня 1941 р., коли німецько-фашистські загарбники підступно, без оголошення війни увірвалися в наш мирний дім. Запалали міста і села. Почалась Велика Вітчизняна війна.

Учень.
Послухайте, а нас могло не бути!
Ви уявіть: немає нас і все!
І дні стоять у колосках і в руті,
Дніпро у море плескіт хвиль несе...

Учень.
Ні, ні, не плескіт, - бо який же плескіт,
Коли людей у ярма запрягли,
І там, де предки споконвік жили,
Концтабори і плаців чорні плеса...

Учень.
А он — дитя, схилилось над струмком.
Ну, ким би воно стало, аби сталось,
Щоб свастика над світом піднімалась
Розпластаним на вітрі павуком!

Учень.
Не кажіть: була війна давно, —
Ніби вчора все було, учора...
Влізла у наш дім руда потвора,
По-злодійськи вибивши вікно.

Учень.
Насунулася нелюдів навала,
Виплодків ворожості і зла.
Нівечила, нищила, воювала,
Вішала, калічила й пекла.

Учень.
Поки сонце яснеє горить,-
Поки нам життя дає воно, —
Біль наш вічний, він не постаріє.
Не кажіть: була війна давно.

Учень.
Ні, війна, ти була їм не мати,
Ти їм мачуха люта була.
Чорним смерчем ввірвалась, проклята,
І спалила дитинство до тла.
Учень.
Ні, війна, ти були їм не мати, —
Чорний лик твій усе попелив.
Ваші спомини, наче солдати,
В шанцях пам'яті залягли.

Учень.
Ви лиш гралися у солдатиків, -
Колоски на полі доби.
Ви навчились читать по плакатах:
«Чи усе ти для фронту зробив?»

Учень.
Ви зросли, гордістю сповнені,
І раділа Вітчизна за вас.
Мов бійці, піднімаються спомини,
Щоб судити тебе, війна!

Слово ветерану.
Учень.
Ми, народжені після Великої Перемоги.
Ми, нащадки воїнів-переможців...

Всі. Засуджуємо тебе, війна!

Ведуча 2
Ми засуджуємо війну за руїни Брестської фортеці, за понівечений Київ, за спалений хліб, за кров і сльози, за сиріт і вдів. За дітей, позбавлених дитинства... Судимо і проклинаємо тебе, війна!
(звучить пісня „Степом”)

Ведуча1
Вічна шана полеглим героям! Вічна шана всім, хто відстояв мир на землі! Вічна шана всім, хто визволив Європу від коричневої чуми!
Вічна шана всім, хто здобув Перемогу!

Ведуча2
65 років відділяє нас від буремних воєнних років. Для історії це небагато, а для людини — це майже все життя. Та люди самі творять історію.
Ведуча 1
Відірвімось у ці дні від своїх буденних клопотів і суєти, згадаймо у колі сім'ї і друзів тих, кого немає з нами, хто навічно залишився молодим, визволяючи наш рідний край від ворога. Нехай сьогодні і завжди в нашому домі, в кожній сім'ї панують мир, благополуччя і злагода.

Ведуча 2 Солдати війни несли тягар, рівного якому не знає історія. Це вони подарували для нас те, що здається зараз зовсім звичайним: спокійний світанок, мирне синє небо, ясне сонце.

Учень
Я вранці усміхнусь новому дню,
Пташиний щебет пролунає щемно.
Біля святого вічного вогню
Вклонімось визволителям доземна!

Учень
Шановні сивочолі ветерани,
Друзі і наставники мої,
У негоду ниють ваші рани,
А ночами видаються бої.

Учень
Сталінград, бої за Україну,
У вогні розтерзаний Дніпро,
Ви собою заслонили Батьківщину,
Утвердили на землі добро.

Учень
Кривавим сном одкорчилась війна,
Літа зарубцювали давні рани...
Під кулями ворожими сповна
За тишу заплатили ветерани.

Учень
В атаки йшли не ради нагород,
Поранені страждали в медсанбатах...
За цвіт життя завдячує народ
Полеглим і посивілим солдатам.

Учень
В серцях ветеранів — осколки війни,
Лиш наша пам'ять — від ран отих ліки.
Від щирого серця сьогодні промовимо ми:
Спасибі вам, фронтовики!

Ведуча 1
Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги.

Ведуча 2
Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати.
Ведуча 1

Мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. Неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.

Учень
Спинись, проклятий супостате,
На світ востаннє подивись:
За тіло матері розп'яте
Сини на пару піднялись.

Учень
У бій за наші ниви,
За ясний сміх дитячий,
За юний спів щасливий,
За славний труд гарячий.
Вперед, полки суворі,
Під прапором свободи,
За наші ясні зорі,
За наші тихі води.

Учень

Сонце палило нестерпно, Гнулось садове гілля.
Падали яблука в серпень, Глухо стогнала земля.
Рвали снаряди їй груди. Всюди гриміла війна,
Падали скошені люди, їх не щадила війна.

Ведуча 2
Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини - це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.

Ведуча 1
Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя фашизму з книг, документальних та художніх фільмів. Все менше залишається тих, хто пам'ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду.
Ведуча 2
На окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Вони масово розстрілювали жителів міст і сіл, не жаліючи ні старих, ні малих, піддавали нелюдським тортурам полонених солдатів і офіцерів, партизанів, підпільників, тисячами примусово вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини, руйнували пам'ятники національної культури, житлові будинки, підприємства, розкрадали майно громадян та загальнонаціональні цінності.

Ведуча 1
Люто ненавиділи фашисти радянських людей, слов'янські народи - поляків, білорусів, українців, росіян. Розроблялися і виконувалися плани масового фізичного знищення, поневолення тих, хто залишився живим.
Ведуча 2
Техніка знищення населення окупованих країн була садистською, сягнула небачених розмірів. Гітлерівці вкрили Європу павутиною похмурих катівень, організовували жахливі "фабрики смерті". Кров холоне в жилах при згадці про такі табори смерті, як Дахау, Освенцім, Майданек, Бухенвальд, Заксенхаузен та подібні їм, в яких по-звірячому закатовано й знищено декілька мільйонів чоловік. У концтаборах недолюдки творили злочини, яких історія людства ще не знала. Людей катували, практикували на них досліди, труїли газом, спалювали в крематоріях.
Ведуча 1
Тільки на окупованій території радянського Союзу фашисти замучили й знищили близько 10 млн. мирних жителів, в тому числі жінок, дітей, людей, похилого віку. Скрізь окупанти вводили примусову рабську працю з каторжним режимом. Мільйони людей, яких вивезли до Німеччини або залишили на окупованій території, утримувалися в неволі, як раби в давнину..

Учень
" Березень, 12, Ліозно, 1943 рік. Дорогий, добрий татусю!
Пишу я тобі листа з німецької неволі. Коли ти, татусю, будеш читати цього листа, мене в живих не буде. І моє прохання до тебе, батьку: покарай німецьких кровопивць. Це заповіт твоєї помираючої доні.
Кілька слів про маму. Коли повернешся, маму не шукай. її розстріляли німці. Коли допитувалися про тебе, офіцер бив її нагайкою по обличчю. Мама не витерпіла і гордо сказала: "Ви не злякаєте мене побоями. Я впевнена, що чоловік повернеться назад і викине вас, підлих загарбників, звідси геть." І офіцер вистрелив мамі в обличчя...
Татусю, мені сьогодні виповнилося 15 років, і якщо б зараз ти зустрів мене, то не впізнав би свою доню. Я стала дуже худенька, мої очі запали, коси мені постригли наголо, руки висохли, схожі на граблі. Коли я кашляю, з рота йде кров - мені відбили легені.
... я рабиня німецького барона, працюю у німця Шарлена прачкою, перу білизну, мию підлогу. Працюю дуже багато, а їм два рази на день в кориті разом з свинями.
Живу я в сараї де дрова, в кімнату мені заходити не можна. Два рази я втікала від господарів, але мене знаходив їхній двірник. Тоді сам барон зривав з мене сукню і бив ногами. Я втрачала свідомість. Потім на мене виливали відро води і кидали в підвал. Тільки смерть врятує мене від жорстоких побоїв.
Не хочу більше мучитися рабинею у проклятих, жорстоких німців... тату, відомсти за маму і за мене. Прощавай, добрий татусю, йду помирати...
Твоя доня "

Ведуча 2
А скільки матерів, сестер, коханих чекали і не дочекалися своїх синів, братів, чоловіків. У народі надаремно кажуть, що час не владний над материнським горем. І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово "війна", вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче - життя у боротьбі з фашистськими загарбниками.

Учень
У тиші урочистій до Пам'яті йдем,
Що в серці відлунює грізно.
У святому мовчанні над Вічним вогнем Схиляється наша Вітчизна.
Уклонимось тим, хто поліг у бою,
Хто покорив землю рідну собою.
Усім поіменно, хто впав у бою,
Хто відстояв нашу свободу.
Згадаємо всіх поіменно,
Серцем згадаємо своїм.
Це потрібно не мертвим,
Це потрібно живим.

Ведуча 1
Люди старшого покоління пам’ятають: травень того незабутнього 45-го був напрочуд теплим і сонячним.
Ніби сама природа своїм таємним єством відчувала радість довгожданного визволення, що прийшло на нашу землю.1945..
1 травня над рейхстагом піднявся прапор Перемоги.
8 травня 1945 року в Берліні підписана повна капітуляція фашистської Німеччини. 9 травня настала довгождана перемога.

Учень
Упав Берлін. Іще боями гула розвихрена земля,
а вже з барвистими квітками вступила тиша на поля.
І сходив мир на доли й води і в гарячковий стук сердець.
Удари з заходу і сходу сказали ворогу: "Кінець!"
Кінець! Незборна правди сила, замовк гармат охриплий спів.
Кінець. І тиша оглушила людей, що звикли до громів.
І всі звели до сонця чола, що довго снилось їм у млі.
І стало тихо так навколо, мов не було іще ніколи
такої тиші на землі.

Ведуча 1
Без миру немає майбутнього. Ми всі за спокій і радість від миру на нашій рідній землі, у нашій вільній Україні. Ми завжди будемо пам'ятати ваш подвиг! Ми завжди будемо пам'ятати вас! Низький уклін вам, сивочолі ветерани!
Ведуча 2
Дорогі ветерани, поморозь лягла на ваші скроні, роки поорали зморшками ваші обличчя, але ваші серця залишилися молодими. Ви бережете пам'ять про своїх однополчан.
1 травня над рейхстагом піднявся прапор Перемоги. 8 травня 1945 року в Берліні підписана повна капітуляція фашистської Німеччини. 9 травня настала довгождана перемога.

Учень
День Перемоги! День Перемоги!

Іде по країні весна.

Дев’ятого травня! Дев’ятого травня!

Війна закінчилась страшна.

Учень
Ти прийшла, Перемого, слідами війни,
З-під заліза і попелу – цвітом весни,
Тим навічним вогнем, що горить – не згоря,
Обеліском, який увінчала зоря.

Учень

В дні травневі, мріями багаті,
Коли щастя хлюпає з пісень,
Ми щороку зустрічаєм свято
Перемоги радісний день.
І стають у пам’яті дороги
Ті, що довелося нам пройти,
Щоб багряний прапор Перемоги
Над Рейхстагом гордо піднести

Ведуча 1
Минають роки, відлітають у вічність. Минуло стільки років, відколи замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов на нашу землю мир довгожданний, вистражданий, оплачений найвищою ціною людського життя. Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя. Кожен із нас поділяє думку, втілену в словах:
„Ніхто не забутий, ніщо не забуто”.
Ведуча 2

Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про іхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури. Багато, як українських, так і митців слова всього світу присвятили свої твори темі війни.

Звучить пісня „Журавлі”

Ведуча 1
Це була радість зі сльозами на очах. За роки загинуло 3 мільйони українців, 2 мільйони були примусово вивезені на роботи до Німеччини.
Не зосталося жодної сім’ї, яка б не оплакувала загибель рідних чи близьких.
Слово ветерану.

Учень
Чиї б серця забуть змогли
Тих, хто у тяжку годину,
У грізних битвах полягли
За нашу рідну Україну?
Учень
Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,
Пам’ятайте про тих, що не встали як впали.
Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-
Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.
Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,
Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.
Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...
Є в місцях невідомих невідомі останки.
Є в лісах, є у горах, і є під горою –
Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.
Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –
Хай відомими стануть всі герої безвісні.
Учень:
Ми пам’ятаємо всіх,
Хто віддав життя за те,
Щоб не було війни нової,
Щоб сонце сяяло золоте,
Щоб не окоп чорнів на ниві –
Хліба цвіли, мов килими.
І щоб веселі і щасливі
До школи всі ходили ми!

Учень
Ми хочемо без воїн жити.
Хай буде мир на всій землі!
Мир – це квіти у сонячних росах.
Мир – це радість малих і дорослих.
Мир – це усмішка в очах матусі.
Мир – це лани золотаво-русі.
Мир – це потоки весняні сині.
Мир – це все, що у світі найкраще,
Не забувайте цього нізащо!
Учень
Перемога!
В ім'я Вітчизни - Перемога!
В ім'я життя - Перемога!
В ім'я нащадків - Перемога!
В ім'я миру на землі - Перемога!

Звучить пісня „Перемога”

Категория: Патріотичний конкурс | Добавил: Наталья
Просмотров: 4515 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
[11.09.2013][Конкурси в школі]
Конкурси в початковій школі (0)
[03.06.2013][Конкурси на ювілей]
Конкурси на Ювілей жінці на 50 років (0)
[30.01.2014][Для веселої компанії]
Нові конкурси для свят та вечірок. (4)
[04.03.2014][Весняні]
Конкурси на Івана Купала. Купальскі обряди і звичаї українців (301)
[20.11.2015][Зимові]
Новорічна гра: "Чи вірите ви, що..." (0)
[18.10.2013][Зимові]
Зимові українські колядки (0)
[24.09.2014][Шкільні конкурси]
Веселые игры и конкурсы для мальчиков 3 - 5 классов (0)
[17.10.2013][Літні]
Літні ігри та конкурси у дитячому таборі (0)
[17.10.2013][Весняні]
Весняні конкурси "Пригоди Незнайки та його друзів" (0)
[30.09.2013][Для дівчаток]
Веселі конкурси для дівчаток “Ану мо дівчата” (2)

Вибір конкурсу для свята - запорука цікавого, веселого і яскравого його проведення, тому важливо, щоб конкурс не був нудним і одноманітним. У нас ви можете вибрати оригінальні та незвичайні нові конкурси 2016 року. Це конкурси для Дня Народження і захоплюючий конкурс для ювілею - найголовніших урочистостей для кожної людини!
На корпоративну вечірку є конкурси для дорослих, з жартами та конкурсами тільки для дорослих. До речі розділ «Конкурси дитячі» теж напевно стануть в нагоді тим, хто не любить нудні розмови про життя за столом. Є куди більш цікаві і масово захоплюючі способи урізноманітнити свято. Новорічні конкурси, розіграші та приколи, для дорослих і дітей, різноманітні тематичні вікторини та інші розваги до свята. Підготовка дитячого дня народження вимагає від батьків особливих зусиль, адже розважати натовп дітей - це не така проста задача, як може здатися на перший погляд. Для старшокласників є конкурси проведення шкільних вечорів. А новий рік можна зустріти в карнавальних костюмах і влаштувати справжню карнавальну ніч. Читайте і вибирайте, а також надсилайте свої. Будемо раді, якщо вони згодяться вам для організації заходу.
Ваше свято у ваших руках! Чи не сумуйте і торжества оригінально відзначайте!