Автор: Юрій Олексійович Брацюк

МІЙ РІДНИЙ КРАЙ – МОЯ ЗЕМЛЯ

Мета: поглибити знання учнів про культуру, історію свого народу; розвивати почуття патріотизму; формувати у школярів основи народної моралі, совісливості, правдивості, гідності, доброти, чесності; сприяти становленню громадської позиції; наголосити на значенні Конституції України, національної символіки.
Юнак-українець. Сьогоднішній вечір присвячений річниці незалежності України. Акт про незалежність України, утворення самостійної держави був проголошений 24 серпня 1991 року Верховною Радою.
Встановленню української державності передували століття боротьби наших предків, титанічна робота великих політиків та історичних постатей, просвітителів народного духу, діячів культури та науки.
А знаючи історію України, літературу, мову, культуру, ми дізнаємось ще більше про долю України, долю її народу.
Україна – одна з найбільших європейських держав. Її площа дорівнює 604 тис. кв. км. На її території нині проживає понад 110 національностей. Чисельність населення України становить 48 мільйонів чоловік.
Незалежність – це заслуга багатьох поколінь українського народу. Скріплена вона Конституцією України, яка прийнята 28 червня 1996 року.
Дівчина-українка. У декларації про державний суверенітет України зазначається, що Україна забезпечує національно-культурне відродження українського народу, його історичної свідомості і традицій. Водночас право на національно-культурний розвиток гарантується представникам усіх національностей, які проживають на території нашої держави.
Юнак-українець. Український народ сьогодні сповнений духу національно-культурного відродження. Це знаходить свій вияв, зокрема, у прагненні мільйонів людей до пізнання власної історії.
Ведучий. Виборовши собі волю, Україна має тепер свої державні символи: герб, прапор, гімн, які уособлюють її історію, її сутність. Хто з учнів в аудиторії може розповісти про сучасний герб нашої держави?
(Показує книгу О. Пастернака «Пояснення тризуба».)
Зразок відповіді:
Основою нашого сучасного герба України є стародавній тризуб – золотий на синьому фоні. В історичній літературі тризуб зустрічається як знак державності, християнська церковна емблема, геометричний орнамент, трисвічник, схематичне зображення лука зі стрілою, символ блискавиці, влади над трьома світами, емблема, літера. Учені дійшли висновку, що поява тризуба на Україні пов'язана з дохристиянським культом Сонця-вогню. Він графічно передавав силу – синівське начало.
Тризуб зображають золотим або жовтим на синьому тлі. Жовто-золо-тий – це колір небесних світил, сонячного проміння, без якого неможливе життя. Традиція поєднання жовтого і блакитного має на наших землях давні історичні витоки. Це поєднання ми бачимо на багатьох гербах козацької старшини, на козацьких прапорах і відзнаках. Тризуб був символом влади за часів князювання Володимира Великого. Через багато століть боротьби і гніту після проголошення акту Соборності України 22 січня 1919 року державним гербом став золотий тризуб на синьому тлі.
Учитель. Що являє собою сучасний прапор незалежної України?
Зразок відповіді:
Нині національний прапор України має синій і жовтий кольори. Жовтий – це колір пшеничної ниви, хліба, зерна, золотого сонця, без якого не дозрів би хліб; синій – колір чистого мирного неба. Отож, наш стяг – ніби пшениця у степах під голубим небом. Він втілює віковічне прагнення до миру, праці, краси і багатства рідної землі.
Учитель. Що вам відомо про новий гімн України?
Зразок відповіді:
В основу сучасного державного гімну покладено мелодію пісні композитора М. Вербицького «Ще не вмерла Україна». Спочатку це був вірш П. Чубинського, покладений на музику сербської пісні. Його сприймали як інтернаціональний гімн. Він звучав по всій Україні. А з весни 1918 року вже лунав гімн Української Народної Республіки, написаний за мелодією Вербицького. Звучить національний гімн «Ще не вмерла Україна».
Учитель. Без яких рослин, дерев, квітів не можна уявити Україну?
Зразок відповіді:
У кожного народу є свої улюблені речі, дерева, рослини. Верба, калина, барвінок – невіддільні атрибути українського народу. Верба – символ краси, неповторності життя, вона дуже живуча. З давніх-давен в Україні вербу вважали святим деревом. Калина – дерево українського роду. Вона пов'язується з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця, Зорі. А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущості роду. Ось чому на весільних дівочих і навіть парубочих сорочках, на рушниках вишивали кетяги калини.
Ансамбль виконує пісню «Червона калина»
Улюбленою декоративною рослиною українців був барвінок. Листя барвінку залишається зеленим і морозної зими, і спекотного літа. Вважалося, що хто посадить у себе на подвір'ї барвінок, той обов'язково дочекається щастя. У барвінкові прихована могутня цілюща сила, яка перемагає тяжкі недуги. За це люди подарували барвінкові свою любов.
Учитель. Що за річ є оберегом дівочої голови?
Зразок відповіді:
Оберегом дівочої голови український народ вважає дівочий вінок, який сплітали з тринадцяти найрізноманітніших квіток. Він оберігав дівчину від наврочення, «поганого ока», хвороб, лиха.
Учитель. Що означають стрічки в українському віночку?
Зразок відповіді:
Тринадцять стрічок в українському віночку – це символ дощових крапель і зв'язку людини із Всесвітом. Кожна стрічка у віночку символізує відповідні сфери людського буття:
• коричневі в центрі – символ Землі-Макоші;
• зелені – символ народження всього живого на Землі;
• оранжеві (жовті) – символ сонячного начала;
• фіолетові – символ мудрості, даної людині Богом;
• червоні – символ любові;
• рожеві – символ юності, молодості;
• блакитні – символ чистоти.
Тільки в нареченої з обох сторін віночка прикріплювали білі стрічки. Дівчинці-сирітці вплітали в косу блакитну стрічку, щоб хтось помітив цей знак і взяв її за дитину.
Учитель. Яка річ є оберегом у кожній українській хаті?
Зразок відповіді:
У народі говорилося: «Дім без рушників – як сім'я без дітей». Рушники – старовинні обереги дому. Вони супроводжували людину від народження і до смерті. На рушниках люди записували свою долю. Вишивали рушники різними способами і кольорами.
Рушники були своєрідною візиткою оселі, а відтак, і господині та її дочок. У кожний рушник, як і у вишивану сорочку, вкладалося багато дівочих мрій про одруження, щасливе родинне життя. Рушник пройшов крізь віки. Його образ відтворено в народних піснях, прислів'ях, загадках, легендах, у творах письменників. Рушник і нині символізує чистоту почуттів, глибину любові до своїх дітей, до народу. Хай символ рушника завжди буде з вами, хай на ваших життєвих дорогах-рушниках будуть тільки світлі, радісні кольори і не буде чорних – символу журби і печалі.
Ансамбль виконує «Пісню про рушник», сл. А. Малишка, муз. П. Майбороди.
Учитель. В історії України існував феномен – українське козацтво, якому ми всі зобов'язані боротьбою за незалежність.
Юнак-українець
Одвіку жили у народі
Не фраза красива, не жест,
Але ідеали свободи
І честь України, і честь...
За них під козацькі клейноди
Йшли люди, і ліку їм несть.
В серцях – ідеали свободи
І честь України, і честь...
Дівчина-українка
Козак – це людина чесна і смілива.
Найдорожча йому – Батьківщина.
Козаки – це вільні люди!
Козаки – безстрашні люди!
Козаки – борці за волю,
За народну щасну долю!
Юнак-українець
Славна Січ ворогам навстріч
Рідну землю захищала
І народ наш прославляла!
Лиха отчий край зазнав...
Людолов нас чатував,
Щоб позбавить дому.
Бранців до галер кували,
Ржею злоби пожирали...
Шляхта нас вогнем пекла,
На тортури прирекла,
Цар Петро і Катерина
Зневажали наш народ.
Але наш народ боровся,
І Хмельницький в нас знайшовся,
І Сірко, і Дорошенко,
Й Полуботок, й Морозенко...
Рабства каламутну ніч
Переборювала Січ.
Козаків боялись зайди,
Бо була в них сила правди!
Учитель. Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробування і не корилася загарбникам.
Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів. Козацтво жило за високими законами честі. Навіть вмирали козаки з ім'ям України на вустах, яку ніжно називали ненькою. Заради неї вони віддавали свою силу, а часто й життя.
Звучить пісня «О Україно, о рідна ненько».
Юнак-учень
У ріднім краю зелен гай шумить.
Я знати рад, про що він мріє-снить.
Я слухав, чув, як кожна деревина
Шуміла ніжне слово: Україна.
О Боже, дай повік любити край,
Де квітка, пташка і зелений гай,
Де кожна вірна тій землі людина
Живе єдиним словом: Україна.
Учитель. Немає на світі кращого неба, ніж небо України, немає кращої землі, ніж наша Україна.
Звучить пісня «Як же нам жити на рідній землі» (сл. Ф. Тишка, муз. Г. Татарченка).
Дівчинка-українка
Настала переміна!
У цьому ж – ні найменшого гріха.
На Україні буде Україна,
А не чиясь окраїна глуха.
Це так природно!
Так, здається, просто,
Що генієм омріяне пророцтво
Урешті-решт, усе-таки збулось!
Учень читає вірш В. Сосюри «Любіть Україну».
Учитель. Сьогодні ми ближче торкнулися історії українського народу. Україна впевнено посіла достойне місце як вільна європейська держава. Тож шануймо себе і свою гідність і шановані будемо іншими.

Джерело: http://pobirka.at.ua/load/2-1-0-22